Архів 2004 р.
О роде суєтний, проклятий.
Коли ти видохнеш?
Тарас Шевченко
Коли ти видохнеш?
Тарас Шевченко
Сьогодні українське суспільство поступово приходить до переконання, що наша епоха є виявом великих політичних помилок і трагедій. І, може, вже настала пора проаналізувати уроки історії і подумати про нові шляхи, які приведуть український народ до величі.
Було б надзвичайно цікавим і повчальним простежити всю історію України і встановити, які передумови, фактори вели до справжнього політичного успіху, а які до трагедії. На жаль, головна аксіома політичного життя не усвідомлена більшістю української еліти. Ця аксіома доводить, що право і держава виникають із внутрішнього духовного світу людини, його могутності та здатності мобілізувати націю для боротьби за волю й утвердження держави.
Адже велич Київської Русі, її відродження, європейське визнання були можливі лише тому, що в душах людей відбувся перегляд цінностей: зло замінилося добром, неправда – правдою, ненависть – любов’ю. Цінністю людського життя стала пожертва в ім’я ближнього і Вітчизни.
Проаналізувавши політичну, економічну ситуацію в Україні, з повним правом можна твердити про неспроможність Уряду, Президента не лише проводити, а й започатковувати процеси політичних та економічних реформ, які б послабили соціальну напругу, що зростає та охоплює Україну з кожним днем дедалі більше.
А причиною є не тільки криза влади, але й суспільства. Ці кризи взаємопов’язані і доповнюють одна одну, адже спостерігається духовний та моральний занепад як на рівні рядових членів суспільства, так і на рівні відомих політиків і державних мужів.
Немає великої політики без духовної основи. На превеликий жаль, у нас у великій політиці лише окремі політичні діячі керуються духовним критерієм як допуском до верхніх ешелонів влади. У нашому випадку політичне і державне життя стає брехливим, дрібним, вульгарним, і все, що ми сьогодні маємо, швидко набридає.
Найкращі задуми соціальних і політичних реформ не тільки залишаться безплідними, але можуть призвести до трагічних наслідків, якщо вони не будуть опиратися на відповідний людський потенціал. Як справедливо зауважив Спенсер, “Ще не придумано таку політичну алхімію, яка б дала можливість із грубих цеглин побудувати золоту споруду”.
Отже, наріжним каменем в політиці, економіці, Уряді, Верховній раді має стати людина, для якої не існуватиме проблем в питанні вибору між гідністю і кар’єрою, між чесністю і конформізмом, між правдою справжньою та офіційною, між солідарністю з іншими людьми і власним комфортом та безпекою.
Усвідомивши велич християнської ідеї, необхідно пам’ятати, що в політиці, як і в інших сферах життя, мають вічну і незаперечну силу слова Христа: “Без мене не можете робити нічого”.
Тому правовий порядок чи законодавство, які регламентують загальний устрій колективного життя в Україні, є в кінцевому результаті продуктом особистого духовного життя членів суспільства, ступеня їх моральної досконалості чи недосконалості.
На жаль, українське суспільство сьогодні має класичний витвір моральної недосконалості державного керівництва в іпостасях „ХАМ” і “ТАК СКАЗАТЬ”.
Нестримне їхнє прагнення до розкошів, пишнот і почестей породило подібні до них сателітні партії (СДПУ(о), Регіони), що гризуться за вершину влади, де реалізовують мізерні людські задуми.
Доля їхня – доля міфічного персонажа Тантала.
Тантал, котрого було запрошено на бенкет олімпійських богів, побажав зостатись на Олімпі назавжди і був покараний Зевсом: йому дозволили там залишитись, але над ним завжди висів камінь, готовий будь-якої миті розтрощити голову.
Наша Україна має історичний шанс підвісити камінь.
Сто безграмотних не створять науки, тисяча боягузів не утворять боєздатного загону, мільйони бідних не створять багатої держави.
Чи знають про це дупосиди на Банковій?
Михайло Гутор
Архів 2004 року
Газета "Християнський Демократ"
Російськомовна версія статті: Без духовной основы нет большой политики
0 коментарів