Дикий капіталізм


Християнська демократія. Історія та сучасність

До попереднього розділу: Соціально-політична апатія

Так уже сталося, що програми економічних реформ вимагають значних жертв соціального характеру. Відмова держави від тотального контролювання всіх суспільних сфер, зазвичай, супроводжується серйозною економічною кризою, падінням рівня життя, зростанням бідності та безробіття. Хоча демократичні уряди все ще розглядаються як ближчі до побажань народу, аніж колишні комуністичні режими, все ж існує серйозний ризик, що розвиток подій може призвести до свого роду “дикого капіталізму”, – в тому разі, якщо приватизація спричинить домінування ринкових сил над усіма іншими сферами суспільства. Таким чином, створюються всі необхідні умови для процвітання духу комерціалізму та споживацького ставлення до життя.

Це може спричинитися до переконання, котре підносить матеріальне задоволення на вершину суспільної піраміди. Незалежні засоби масової інформації у цій ситуації являтимуть собою комерціалізовані радіо, телебачення та пресу; безкоштовна освіта – приватну освіту (за високу плату), безкоштовна медицина – охорону здоров’я для вибраних. І це проблема не лише Центральної та Східної Європи, – західноєвропейська частина так само наділена багатьма цими специфічними рисами, хоча в колишніх комуністичних країнах ситуація значно небезпечніша.

У цьому сенсі, революція 1989-1991 є незакінченою революцією для всієї Європи. Економіка – лише один із секторів людської діяльності. Панування економічних стандартів, згідно з енциклікою “Centesimus Still” є формою утиску: якщо споживання та виробництво посідають центральне місце в житті, то неминуче з’являється нова форма відчуження і втрачається справжній сенс життя. Соціалістичні режими на ментальному рівні залишили у спадок переконання, що дбати про власну долю треба лише самостійно, шукаючи сьогоденного матеріального задоволення. Сприяння “дикому капіталізму” може ще більше зміцнити це переконання. Стиль життя, що особливо акцентує на тому, щоб мати, аніж на тому, щоб бути так само є досить характерним для західного суспільства.

Відповідно до цього переконання, кожна особа ставить задоволення власних інтересів на чільне місце, часто за рахунок інших осіб та майбутніх поколінь. Якщо не існує жодних перешкод для процвітання “дикого капіталізму” та принципу необмеженої конкуренції у підприємництві, гідність людини як особи відповідальної опиняється під загрозою. Якщо соціалістичний утиск відповідальності змінюється капіталістичною репресією, це означає, по суті, зраду ідеалів Революції 1989-1991 рр.

Отже, формується цілком нова ситуація, в якій зменшується чутливість до звернення, апелюючого до відповідальності. Це стає загальноєвропейською проблемою, як уже відзначав Гавел, наголошуючи на тому, що тоталітарний соціалізм засвідчив тенденцію, яка властива всьому сучасному європейському суспільству; тенденцію, що надає перевагу комерціалізму та матеріальним спокусам і нехтує універсальними цінностями і всім, що не лежить у площині особистих інтересів.

Ця тенденція є свідченням фундаментальної кризи життя, розвиток якого диктується законами економіки, комерційної діяльності, та небажання стати відповідальним членом суспільства. Наслідки такого розвитку вже неодноразово давали про себе знати, адже суспільство без нормативного захисту людської гідності не має жодних засобів протидії комерціалізму, зловживанню наркотиками, порноіндустрії та іншій злочинній діяльності. Це – концепція пошуку безпосереднього матеріального задоволення, нехтування універсальними цінностями та врешті-решт заперечення Бога. Якщо таким чином людство позбудеться відповідальності, наслідком стане спрощення людини до стану “тихо працюючого механізму”. Щоб уникнути цього, очевидною є потреба ще раз проаналізувати питання значення праці, політичної, державної та комерційної етики у контексті поєднання свободи з відповідальністю.

Безвідповідальне суспільство не може бути тією Європою, до якої хотіли б повернутися центральні та східні європейці. Те, до чого вони прагнули, було Європою, керованою гідністю, дотриманням прав людини, демократією та відповідальністю. Певна річ, що, як реакція на досвід перебування під тиском тоталітарного комунізму, центрально- та східноєвропейські країни нерідко схиляються на бік капіталізму в його екстремальній формі. Відтак задоволення матеріальних потреб може набути першочергового значення, а інші чинники, необхідні для збереження людської гідності та відповідальності можуть бути просто знехтувані.

Все це є свідченням того, що формування відповідального суспільства, автономних організацій, простору для сприяння та запровадження в суспільне життя гуманістичних норм та цінностей зустріне багато перешкод на своєму шляху. З іншого боку, триває пошук самобутності та значимого стилю життя. У всіх випадках, коли йдеться про відбудову Центральної та Східної Європи, невід’ємною частиною цього процесу має стати моральне відновлення. Це – загальноєвропейська місія.

До наступного розділу: Відповідальність у державній сфері

0 комментариев

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *

Подписаться на комментарии