А.С.Д. в Google News - натисніть Підписатися

Солідарність


Християнська демократія. Історія та сучасність

До попереднього розділу: Відповідальність

Суспільство – більше ніж просто держава з одного боку та особа з іншого. Ця точка зору відстоюється енциклікою “Centesimus Annus”, що вбачає скелет суспільства у солідарності, що захищає людей від ураження безликістю і злиття з натовпом.

Християнсько-демократичне розуміння суспільства є альтернативним до думки про те, що виживання, висока зарплатня та споживання певних товарів є довершеною сферою інтересів кожної індивідуальності. Так само християнська демократія далека від погляду, що відповідальність за слабшого та за навколишнє середовище належить до виключної компетенції держави. Концепція, що ставить безпеку вище за динамізм, рівність – за плюралізм, споживання – за виробництво, вже не спрацьовує: держава завжди діятиме бюрократично, одноосібно та з корисливою метою. Християнсько-демократична концепція полягає в переконанні, що держава не спроможна самостійно розв’язати всі проблеми, і якщо вона намагається діяти подібним чином, то автоматично блокує будь-який вияв громадянської відповідальності.

Відповідним чином розглядається і структура економіки, що є важливим сектором, у якому люди можуть виявляти ініціативу і, використовуючи при цьому свою працю, створювати товари народного споживання. У християнсько-демократичному розумінні, ринкова економіка, що отримує позитивну оцінку, – не самоцінність, а інструмент для підтримки відповідальної особи (ст.240). Або, як зазначалося в енцикліці “Centesimus Annus”, економіка є засобом для створення більш гідного життя за допомогою значимої праці, збільшення творчого потенціалу кожної особистості та відповіді на чуже звертання. Тому ринкова економіка повинна орієнтуватися на норми солідарності та моральної цілісності. Обидві ці норми мають поєднуватись у процесі прийняття рішень.

Із цього уявлення про людську відповідальність походить розуміння того, що свобода та ініціатива знизу повинні стати наріжними каменями побудови справжнього демократичного суспільства, в якому автономія різноманітних його сфер має бути відправною точкою. Саме тут і виявляються основоположні засади принципу субсидарності: відповідальність повинна забезпечуватися на рівні, що є найближчим до тих, кого вона стосується і який відповідає вимогам солідарності та моральної цілісності (ст.142-151). Наслідки рішень, впроваджених у різних сферах суспільства, мають бути відчутними безпосередньо в межах цих сфер і не обов’язково поширюватися на суспільство в цілому.

До наступного розділу: Роль держави

0 коментарів

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *

Подписаться на комментарии