А.С.Д. в Google News - натисніть Підписатися

Загальна характеристика роботи

До початку

Актуальність теми. Політична практика України останніх років з усією очевидністю засвідчує, що етап “революційного” романтизму йде в історію. Разом із ним має піти в минуле й час інтуїтивних передбачень оптимальних варіантів розвитку політичних подій, політичних імпровізацій. Відмова держави від монополії на політичну діяльність, становлення та розвиток демократичних засад політичного життя громадянського суспільства вимагає нових парадигм і підходів як у галузі теоретичного осмислення політичної реальності, так й у сфері її практичного перетворення.

Важливість та необхідність ґрунтовного розроблення теоретико-методологічних засад політичної аналітики для потреб наукового супроводу процесів державного управління зумовлено ще й тим, що вона й дотепер не знайшла адекватного висвітлення у вітчизняній науковій літературі, не стала об’єктом системних досліджень українських науковців. Разом з тим, поза сумнівом, широке застосування аналітичних технологій у державно-управлінській діяльності могло б значною мірою запобігти прорахункам і помилкам, що мали місце в державній політиці України й призводили, у свою чергу, до небажаних соціально-політичних наслідків. Тому формування та впровадження теоретико-методологічних засад аналітичної діяльності, зокрема політичної аналітики, стає вкрай актуальним у системі державного управління України.

Саме тому вчені Національної академії державного управління при Президентові України одними з перших у вітчизняній науці звернули увагу на цю наукову проблему. Актуальні наукові розробки щодо різних складових політичної аналітики в державному управлінні висвітлюються в працях вітчизняних дослідників О.Валевського, О.Кілієвича, О.Кучеренка, А.Пойченка, В.Ребкала, В.Романова, С.Телешуна, В.Тертички та ін. Загалом в Україні опубліковано чимало наукових праць з проблем теорії та практики аналізу державної політики й політико-управлінських відносин.

Переважно аналізу державної політики та дослідженням різних аспектів політичної аналітики присвятили свої оригінальні праці М.Багмет, В.Бакуменко, В.Бебик, Т.Брус, Б.Гаєвський, В.Горбатенко, О.Дем’янчук, С.Здіорук, А.Качинський, В.Князєв, І.Курас, В.Лісничий, М.Логунова, М.Михальченко, М.Пірен, С.Рябов, В.Саламатов, В.Скуратівський, Ю.Сурмін, В.Токовенко, В.Тронь, В.Туленков, В.Шахов, Ю.Шаров, Л.Шкляр, В.Юрчишин та ін. Жодним чином не можна применшувати ґрунтовного внеску в розроблення цієї наукової проблеми наукових колективів Інституту держави і права НАН України, Інституту політичних та етнонаціональних досліджень НАН України, Національного інституту стратегічних досліджень, Національного інституту проблем міжнародної безпеки та Інституту проблем національної безпеки при РНБО України.

Значною мірою формуванню сучасного бачення місця й ролі політичної аналітики в системі вироблення та реалізації державної політики сприяли україномовні переклади праць П.Брауна, Е.Вайнінга, Д.Ваймера, К.Вайса, Л.Пала, Б.Гогвуда. У процесі розроблення теоретико-методологічних засад політичної аналітики важливу роль відіграли наукові праці інших провідних зарубіжних учених: Дж.Алмонда, Дж.Андерсона, С.Брукса, В.Вільямса, А.Вілдавські, Т.Дая, В.Данна, Д.Істона, Е.Квайда, С.Паттона, Д.Парсонса, Г.Ласуела, С.Ліндблома та ін.

Актуальні проблеми державного управління та їх зв’язок із політичними реаліями України знайшли відображення в роботах В.Авер’янова, В.Бодрова, І.Грицяка, Н.Грицяк, А.Кудряченка, В.Лугового, Т.Мотренка, О.Оболенського, В.Олуйка, О.Осауленка, П.Надолішнього, І.Надольного, Н.Нижник, Г.Почепцова, В.Рижих, Г.Ситника, С.Сьоміна, В.Тимцуника, В.Шамрая, Ю.Шемшученка, І.Шкурата та ін. Непересічний інтерес викликає розроблення теоретико-методологічних засад політичної аналітики в працях російських учених: А.Альгіна, В.Амеліна, Г.Атаманчука, В.Афанасьєва, Д.Балуєва, Ю.Воробйова, Д.Гвішіані, А.Дегтярьова, К.Симонова, В.Тихомирова, С.Туронка, І.Яковлева та ін.

Попри те, що останнім часом як вітчизняними, так і зарубіжними вченими опрацьовано значний масив наукового знання в галузі політичної аналітики, видано чимало наукових праць у світовій науці й надалі лишається неузгодженим навіть питання імплементації більш-менш уніфікованого категоріального апарату політичної аналітики. Тим більше постають малорозробленими прикладні технології й процедури застосування політичної аналітики в процесі державного управління. Зокрема, у вітчизняній державно-управлінській науці подібні дослідження досі не здійснювалися цілеспрямовано й системно.

Саме тому автор спрямовує свої зусилля на комплексне й системне дослідження теоретико-методологічних засад політичної аналітики в державному управлінні, яке фактично започатковує виокремлення цього науково-прикладного напряму як самостійної галузі наукових досліджень та професійної діяльності в Україні. Загальним результатом роботи є формування, обґрунтування й наукова презентація теоретико-методологічних засад політичної аналітики в державному управлінні.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота висвітлює результати наукових досліджень автора, одержані у процесі виконання комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України “Державне управління та місцеве самоврядування” (ДР-ОК № 0201U004833) за темами: “Становлення та розвиток культури державного управління” (ДР-ОК № 0299U00282), “Розроблення моделі і методики моніторингу взаємодії суб’єктів державного управління та впливу на їх діяльність політичного процесу” (ДР-ОК № 0203U006823), “Формування концептуальних засад підготовки фахівців для роботи в органах місцевого самоврядування” (ДР-ОК № 0203U007470) і “Концептуальні засади європейської та світової інтеграції: теорія й історія” (ДР-РК № 01016U004362); а також за темами науково-дослідних розробок Інституту проблем державного управління та місцевого самоврядування НАДУ: “Аналітично-інформаційне забезпечення проблем реформування органів виконавчої влади та підвищення ефективності механізмів державного управління (світовий та вітчизняний досвід)” (ДР-ОК № 0203U007471), “Громадська думка щодо євроатлантичної інтеграції України: шляхи забезпечення ефективного діалогу влади з населенням” (ДР-РК № 0104U007418), “Проведення соціологічних досліджень щодо динаміки змін відношення різних верств населення до процесу інтеграції України в НАТО” (ДР-РК № 0104U007418), “Методологія дослідження, аналізу та оцінки соціально-політичних проблем і процесів реформування сучасного українського суспільства” (ДР-ОК № 0204U000467), “Навчально-методичне забезпечення підготовки та підвищення кваліфікації фахівців, проведення досліджень і розробок з актуальних проблем державного управління у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України” (ДР-ОК № 0204U007418), “Проведення досліджень та здійснення організаційного, навчально-методичного і наукового забезпечення системи підготовки та підвищення кваліфікації фахівців з державного управління у сфері європейської і євроатлантичної інтеграції України” (ДР-РК № 0106U006382).
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є формування теоретико-методологічних засад та розроблення практичних технологій сучасної політичної аналітики, концептуальне обґрунтування доцільності її застосування в практиці державного управління України.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання:

 проаналізувати наукові джерела й дослідити історичну еволюцію політичної аналітики у світовій теорії та практиці державного управління;
 розглянути й проаналізувати історико-методологічні чинники розвитку, сучасний стан і проблемне поле формування теоретико-методологічних засад політичної аналітики в державному управлінні та з’ясувати основні напрями й складнощі практичного впровадження сучасних засобів політичної аналітики в діяльність органів державної влади України;
 визначити і концептуально обґрунтувати структуру політичної аналітики та її зміст у системі державного управління, окреслити й охарактеризувати коло суб’єктів політичної аналітики в системі державного управління сучасної України;
 дослідити й описати основні політико-аналітичні процедури в державному управлінні: аналіз державної політики, політичний аналіз, політичне прогнозування, політичне консультування та експертиза;
 виділити специфічні категорії, процедури й технології політичної аналітики: політичний ризик, соціально-політичний моніторинг, оцінювання ефективності взаємодії суб’єктів державної політики та оцінювання політичних наслідків тощо й охарактеризувати їх роль і місце в системній технології політичної аналітики в державному управлінні;
 сформулювати й обґрунтувати концептуальні засади політичного аналізу в державному управлінні та розробити комплексну технологію застосування процедур політичної аналітики в процесі прийняття та впровадження політичних і державно-управлінських рішень в Україні;
 надати рекомендації щодо практичного впровадження результатів дисертаційного дослідження, у тому числі удосконалення системи політико-аналітичного супроводу процесів державного управління й місцевого самоврядування в Україні;
 виявити тенденції, перспективні напрями і шляхи розвитку недержавної політико-аналітичної спільноти в Україні та розкрити перспективні механізми налагодження взаємодії органів державної влади й місцевого самоврядування України з недержавними аналітичними спільнотами;
 здійснити практичну апробацію запропонованих підходів, моделей і методик політичної аналітики в державному управлінні на прикладі аналізу політичних процесів, пов’язаних з євроатлантичною інтеграцією України;
 позначити перспективи подальших наукових досліджень з політичної аналітики та впровадження їх результатів у державному управлінні України.

Об’єкт дослідження – політична аналітика та її роль у системі науково-інформаційного забезпечення процесів вироблення й реалізації державної політики, державного управління й місцевого самоврядування.

Предмет дослідження – формування теоретичної парадигми та методологічних засад політичної аналітики в державному управлінні України.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що формування і застосування теоретико-методологічних засад політичної аналітики в системі прийняття та впровадження політичних і державно-управлінських рішень значною мірою сприятиме підвищенню ефективності функціонування системи державного управління України в умовах політико-плюралістичного розвитку громадянського суспільства, ринкової економіки, процесів європейської та світової інтеграції країни.

Методи дослідження. Для реалізації мети й завдань дослідження використовувався комплекс сучасних загальнонаукових принципів, підходів і методів, зокрема:

 принципів: сходження від абстрактного до конкретного (від визначення загального змісту поняття “політична аналітика” до з’ясування стану та особливостей формування теоретико-методологічних засад політичної аналітики в системі державного управління сучасної України); єдності початку дослідження й початку розвитку об’єкта (визначає історичну відправну точку дисертаційного дослідження: з одного боку – виникнення політичної аналітики як теоретико-прикладного напряму у світовій практиці державного управління, з другого – проголошення державної незалежності України – початок змін у структурі та змісті політичних і державно-управлінських процесів); збігу логічного й історичного (характеризує етапність розгортання дослідження відповідно до історичних періодів у розвитку досліджуваного об’єкта); збіжності законів розвитку об’єкта й законів його пізнання (обумовлює необхідність аналізу етапів і суті розвитку політичної аналітики в державному управлінні, її впливу на формування й функціонування самої держави, політичної системи та громадянського суспільства із застосуванням тих наукових методів, які найбільше відповідають обставинам такого розвитку);

 діалектичного підходу (який зумовлено масштабністю та багатоплановістю дисертаційного дослідження). Діалектичний підхід значною мірою детермінує гіпотезу, проблемне поле та одержані результати дослідження;

 методів: системного (дає змогу розглянути феномен політичної аналітики як складну, суперечливу й недостатньо структуровану наукову систему, що саморозвивається); гіпотетико-дедуктивного (дедуктивний доказ висунутої гіпотези дослідження не тільки підтвердив правильність формування його методології, справедливість висновків, але дозволив також висунути й верифікувати практичні рекомендації з удосконалення досліджуваного об’єкта); абдуктивного (сформовані відповідно до його положень висновки базуються на істинності наслідків, які доступні для безпосереднього спостереження в системі політико-аналітичного супроводу державного управління); історичного (лав змогу визначити основні етапи розвитку як самих систем політичної аналітики в державному управлінні різних країн на різних історичних етапах, так і наукових досліджень у напрямі формування теоретичного концепту та методологічних засад політичної аналітики); порівняльно-історичного й порівняльно-політичного (дали можливість зіставити вищеозначені фактори в часі й обставинах з урахуванням специфіки досліджуваних об’єктів); соціологічного; статистичного; прогностичного; структурно-функціонального та ін.

З метою підтвердження істинності й новизни результатів дослідження застосовувалася їх наукова верифікація шляхом спостереження, емпіричної перевірки, апробації та експерименту з діючими в реальних умовах здійснення процесів державного управління моделями. У процесі верифікації результатів дисертаційного дослідження відбувалося також їх впровадження в практику діяльності органів державної влади України.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційна робота є комплексним дослідженням у науковій галузі державного управління, у процесі якого автором отримано нові науково обґрунтовані результати, які в сукупності розкривають визначну роль політичної аналітики в процесах вироблення і впровадження державної політики, державного управління й місцевого самоврядування. Дисертація є першим системним дослідженням теоретико-методологічних засад політичної аналітики в Україні, що забезпечує формування науково-прикладних положень, моделей і процедур для практичного використання одержаних результатів.

У дисертаційній роботі уперше:

 виділено політичну аналітику як специфічну галузь наукового пізнання й об’єкт дослідження державно-управлінської науки в Україні та окреслено роль і місце політичної аналітики в демократичній системі державного управління в умовах громадянського суспільства України;

 доведено наукову доцільність теоретичного й прикладного розмежування категоріального апарату політичної аналітики та її розуміння як складного міждисциплінарного феномену – специфічної галузі наукового пізнання об’єктивної реальності – на відміну від розуміння її складових (аналізу державної політики, політичного аналізу, політичного прогнозування тощо) як прикладного інструментарію інформаційно-аналітичного супроводу процесів державного управління, основні елементи яких фіксуються відповідними теоретичними положеннями, методико-технологічними схемами, моделями й логіко-методологічними принципами;

 запропоновано комплексну дослідницьку модель загального процесу політичної аналітики в державному управлінні, що містить основні її конструкти й етапи, а також підходи та схеми класифікації складових процесу політичної аналітики; визначено й обґрунтовано концептуальні засади політичного аналізу в державному управлінні;
удосконалено

 методологічні підходи визначення евристичного змісту наукового дослідження (що, зокрема, мало значення для формування методик політичної аналітики), моделі-методики застосування інформаційно-аналітичних технологій у політичному аналізі й прогнозуванні, базові елементи моделі взаємодії аналітичної спільноти (державних і недержавних аналітичних структур) у процесі вироблення та реалізації державної політики;

 механізми забезпечення взаємодії експертно-аналітичних структур у процесах вироблення та впровадження державної політики, державного управління та місцевого самоврядування; технології імплементації політичної аналітики в системі державного управління, що являють собою логічно обґрунтовані послідовності аналітичних процедур, зокрема: визначення та аналізу політичної проблеми, аналізу політичного ризику, соціально-політичного моніторингу, політичного прогнозування й експертизи тощо;
дістали подальшого розвитку:

 категоріально-понятійний апарат державно-управлінської науки (зокрема, уточнено категорії: “аналіз державної політики”, “політичний аналіз”, “політичний аналіз державної політики”, “політичне прогнозування”, “соціально-політичний моніторинг”, “політичне оцінювання”, “політична експертиза і консультування” як основні процедури-технології політичної аналітики), який доцільно застосовувати в теоретико-прикладній діяльності з науково-аналітичного забезпечення процесів державного управління;

 обґрунтування закономірностей, підходів, загальних і проблемно-орієнтованих методів, які доцільно віднести до теоретико-методологічних засад політичної аналітики в державному управлінні;

 систематизація й узагальнення аналітичних механізмів уникнення загострення політичної проблеми та підвищення політичного ризику, настання небажаних політичних наслідків;

 концептуальні засади інформаційно-аналітичного та науково-експертного забезпечення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження знайшли впровадження в діяльності органів державної влади України, в прикладних дослідженнях державних і недержавних аналітичних структур, у підготовці довідкових видань, в аналітичній і навчальній практиці. Зокрема, оригінальні методики, технології і практичні рекомендації, що містяться в дисертаційному дослідженні, використовувалися в роботі Інституту проблем державного управління та місцевого самоврядування (акт впровадження № 2) – при підготовці аналітичних матеріалів на запити Секретаріату Президента України та органів державної влади, Інституту проблем національної безпеки при РНБО України (довідка № 10/1-368 від 27 грудня 2006 р.) – у підготовці інформаційно-аналітичних документів, зокрема – у процесі виконання науково-дослідного проекту “Стратегія і тактика, стан національної безпеки України”, Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України (довідка № 5/1-11-207 від 27 грудня 2006 р.) – у підготовці програмних і аналітичних документів з різноманітних питань зовнішньої та внутрішньої політики євроатлантичної інтеграції України та проектів Цільового плану Україна – НАТО на 2006 і 2007 роки, Спілки молодих науковців Національної академії державного управління при Президентові України (довідка № 1/06 від 15 грудня 2006 р.) – у виконанні міжнародного наукового проекту “Розроблення теорії і практики політичного аналізу”, Виконавчого секретаріату політичної партії “Всеукраїнське об’єднання Батьківщина” (довідка № НС-46 від 26 грудня 2006 р.) – в аналітичній роботі. За результатами проведеного дослідження автор підготував навчально-методичні плани та програми; взяв участь у підготовці навчальних посібників: “Політична аналітика та прогнозування”, “Теорія і практика політичного аналізу”, “Політичні інститути та процеси в умовах трансформації українського суспільства” та навчально-методичного посібника “Практикум з політичної аналітики в державному управлінні”. Таким чином підготовлено і впроваджено в Національній академії державного управління при Президентові України навчально-методичні ресурси викладання дисципліни “Політична аналітика та консультування” за спеціальностями “Державне управління” й “Управління суспільним розвитком” (акт впровадження № 1). Результати дисертаційного дослідження в повному обсязі також упроваджувалися в навчальному процесі інших закладів національної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування (акти впровадження № 3 – 14) – у змісті професійних програм і тематичних семінарів з підвищення кваліфікації.

Запропоновані в дисертаційній роботі теоретичні положення, висновки і рекомендації також можуть бути використані в діяльності Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування України; недержавних громадських об’єднань, інформаційно-аналітичних центрів та політичних партій; наукових установ і навчальних закладів тощо.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею і містить отримані результати у сфері науки державного управління, що в сукупності розв’язують важливу наукову проблему формування та практичного впровадження теоретико-методологічних засад політичної аналітики, започатковують нову теоретико-прикладну школу у вітчизняній державно-управлінській науці. У дисертаційній роботі не використовувалися оригінальні ідеї або розробки, що належать співавторам окремих наукових праць.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження оприлюднені на засіданні круглого столу “Концептуальні засади реформування політичної системи України: стан і перспективи розвитку політичних наук” (м. Київ, 2001); науково-практичних конференціях за міжнародною участю: “Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення” (м. Київ, 2005), “Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні” (м. Київ, 2006), “Актуальні проблеми взаємодії органів державної влади з суб’єктами громадянського суспільства в контексті реалізації європейського та євроатлантичного курсу України” (м. Київ, 2006).

Окремі положення дисертації обговорювалися на фахових науково-методичних семінарах і круглих столах та під час засідань робочих груп, тематичних зустрічей, публічних виступів автора в органах державної влади і навчальних закладах національної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування.
Дисертацію в цілому обговорено й рекомендовано до захисту в Інституті проблем державного управління та місцевого самоврядування Національної академії державного управління при Президентові України.

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи опубліковано в 41 науковій праці, у тому числі: монографії, 23 одноосібних та 4 у співавторстві статтях у наукових фахових виданнях України з державного управління. Серед публікацій, які додатково відображають наукові результати дисертації, 4 одноосібні статті в інших наукових виданнях, 3 навчальних посібники, науково-методичний та навчально-методичний посібники. Протягом 2001-2006 р. вийшло з друку 4 публікації тез в матеріалах науково-комунікативних заходів. Загальний обсяг публікацій автора за темою дослідження – 40 друк. арк.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації – 484 сторінки. Обсяг основного тексту становить 365 сторінок. Список використаних джерел на 43 сторінках включає 568 найменувань, у тому числі: 52 – іноземними мовами та 129 Інтернет-джерел. Дисертація містить 42 таблиці, 20 рисунків (додатки А – Е на 57 сторінках).

До наступної частини: Основний зміст дисертації

0 коментарів

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *

Подписаться на комментарии