Загальна характеристика роботи

До попереднього розділу: Пріоритетні напрями, шляхи реалізації і перспективи державної політики України в галузі релігійно-церковного життя

Вступ. Загальна демократизація українського суспільства, повноцінне забезпечення реалізації громадянами конституційного права на свободу світогляду і віросповідань, створення сприятливого правового статусу для церкви, обумовлюють необхідність визначення пріоритетів державної політики в галузі релігійно-церковного життя.

Сучасний стан наукових знань про релігійно-церковне життя ґрунтується на чималій кількості історичних фактів. Однак, поняття релігійно-церковного життя є набагато ширшим за свої репрезентанти і не зводиться до звичайної їх суми. Лише у межах цілісної системи, яка враховує взаємозв’язок, взаємозалежність та взаємодію окремих елементів, можливим стає продуктивний опис феномену релігійно-церковного життя і розробка пропозицій щодо формування і ефективного впровадження державної політики в цій, досить специфічній, сфері суспільних відносин.

Актуальність теми дослідження. Прагнення демократичної держави до всебічної гармонізації суспільного життя, зокрема його духовної сфери, ставить завдання якісного наукового забезпечення процесу реалізації державної політики. З огляду на це виникає потреба оцінити на базі вітчизняного і зарубіжного досвіду можливості існуючих моделей державно-церковних відносин, виявити з них найбільш ефективні, системно розвинути їх основні ідеї, враховуючи найбільший спектр особливостей релігійно-церковного життя, та розробити концептуальні основи дієвої моделі системи державно-церковних відносин в Україні.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження розробляється в межах науково-дослідної роботи Української Академії державного управління при Президентові України – “Державне управління і місцеве самоврядування в Україні" (НДР № 0199U00282) і безпосередньо пов’язана з науковою темою кафедри політології – “Становлення та розвиток культури державного управління”. Результати особистої участі автора у цих дослідженнях публікувалися в наукових виданнях та у вигляді тез доповідей.

Об’єкт дослідження: релігійно-церковне життя в Україні.

Предмет дослідження: державна політика України в галузі релігійно-церковного життя.

Мета дослідження: виявити евристичні особливості діючих в світовій практиці моделей систем державно-церковних відносин та оцінити на базі вітчизняного досвіду можливості їх продуктивного використання в умовах етнорелігійності, поліконфесійності та правового поля України й розробити концептуальні основи узагальненої моделі системи державно-церковних відносин в Україні, яка може бути ефективно застосована для формування, вдосконалення і впровадження державної політики в галузі релігійно-церковного життя.

Завдання дослідження:

* визначити найбільш актуальні на сучасному етапі напрями наукового забезпечення державної політики України в галузі релігійно-церковного життя;
* узагальнити світовий досвід побудови систем державно-церковних відносин, виявити і застосувати їх особливості для опису моделі існуючої в Україні системи державно-церковних відносин та прогнозування перспектив її розвитку;
* виявити особливості вітчизняного історичного досвіду розвитку державно-церковних відносин та з їх урахуванням дослідити сучасний стан релігійно-церковного життя в Україні;
* провести аналіз правового поля релігійно-церковного життя в Україні та діючої системи державно-церковних відносин, окреслити пріоритетні напрямки їх модернізації, розробити пропозиції щодо шляхів і механізмів вдосконалення державної політики в цій галузі;
* сформулювати концепцію і принципи побудови узагальненої моделі системи державно-церковних відносин в Україні;
* уточнити та збагатити основні поняття категоріального апарату державного управління, що застосовуються в галузі релігійно-церковного життя;
* продовжити розробку управлінських механізмів впровадження державної політики в галузі релігійно-церковного життя в Україні.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що при всебічному аналізі сучасного стану, проблем і перспектив релігійно-церковного життя, з урахуванням особливостей вітчизняного і зарубіжного історичного досвіду побудови систем державно-церковних відносин, будуть виявлені евристичні можливості діючої в Україні моделі системи державно-церковних відносин та сформульвані концептуальні основи й принципи державної політики в галузі релігійно-церковного життя.

Методи дослідження. Загальна концепція спрямовує дослідження на методологічний аналіз історичного досвіду і сучасного стану релігійно-церковного життя в Україні та побудову універсальної моделі системи державно-церковних відносин.

На рівні філософського узагальнення виявлено основоположні принципи соціокультурної феноменологізації релігії та її політична експлікація, цьому присвячено частину четвертого розділу дисертації. Соціологічний аналіз процесів, пов’язаних з релігійно-церковним життям, зроблено в третьому розділі. Спеціальні рівні дослідження зорієнтовувалися на пошук механізмів вироблення і впровадження державної політики в галузі релігійно-церковного життя, цьому присвячені частини першого, другого і четвертого розділів.

При дослідженні застосовано ряд методів, зокрема: системний підхід – систематизація сукупності взаємодіючих об’єктів релігійно-церковного життя, виявляння їх зв’язків і взаємодій; структурно-функціональний аналіз – структуризація системи державно-церковних відносин, зв’язків і взаємодії її об’єктів; порівняльно-історичний метод - пошук в історичному досвіді аналогів і детермінант сучасного суспільно-політичного стану церкви в Україні, спостереження динаміки розвитку історичних ситуацій; порівняльно-правовий метод - пошук правових прецедентів та механізмів їх розв’язання; математико-статистичний аналіз - представлення складних процесів релігійно-церковного життя у вигляді спрощених схем, виявлення тенденцій, динаміки тощо.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослід-ження полягає у тому, що:

* найбільш повно визначено пріоритетні напрями наукового забезпечення державної політики України в галузі релігійно-церковного життя, завдяки чому в роботі розгорнуто системне дослідження цього унікального історико-культурного феномену;
* розроблено оригінальну класифікацію сучасних моделей систем державно-церковних відносин та висвітлено їх евристичні можливості, що дозволило детальніше систематизувати і узагальнити існуючий в цій галузі світовий досвід. На основі запропонованої класифікації зроблено прогноз щодо напрямів і перспектив державної політики України в галузі релігійно-церковного життя;
* вперше проведено комплексне дослідження розвитку системи державно-церковних відносин в історії української державності, виявлено історичні детермінанти сучасного стану релігійно-церковного життя в Україні та найбільш повно визначено пріоритети державної політики України в цій галузі;
* дістали подальший розвиток формулювання концепції і принципів побудови системи державно-церковних відносин, генеза якої простежується в Україні на сучасному етапі, та розробка пропозицій по вдосконаленню управлінських механізмів діяльності органів, що впроваджують державну політику в галузі релігійно-церковного життя;

* уточнено і збагачено зміст основних понять категоріального апарату державного управління, що широко застосовуються в галузі релігійно-церковного життя на даному етапі.
Практичне значення результатів дослідження полягає в:
* сприянні розробці пріоритетних напрямів державної політики України щодо релігії і церкви та застосуванні при цьому нових прогресивних управлінських механізмів і технологій;
* застосуванні для методологічного аналізу концептуальних засад державної політики в гуманітарній сфері, зокрема – релігійно-церковному житті суспільства;
* вдосконаленні навчальних програм з державного управління, політології, соціально-гуманітарної політики, правознавства та підготовці спеціалізованих курсів з релігієзнавства тощо;
* уточненні і збагаченні категоріально-понятійного апарату науки з державного управління;
* використанні в процесі подальших наукових досліджень з пробле-матики релігійно-церковного життя і державно-церковних відносин.

Апробація результатів дисертації:

Основні ідеї і положення роботи розкрито у виступах і обговорено на науково-практичних конференціях УАДУ при Президентові України (Київ, травень 1997, травень 1998, травень 1999, травень 2000), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Політична культура демократичного суспільства: стан і перспективи України” (Київ, лютий 1998), Першому Всеукраїнському християнському конгресі “Примирення – дар Божий, джерело нового життя” (Київ, вересень 1999), в двох спеціалізованих курсах лекцій, прочитаних автором в Академії Служби безпеки України: “Світова практика побудови державно-церковних відносин” і “Концепція моделі державно-церковних відносин в Україні” (Київ, грудень 1998, лютий 2000), та в наукових публікаціях.
Публікації результатів дослідження. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 9 наукових праць, із яких 6 у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

Загальний обсяг дисертації становлять 205 сторінок і 20 сторінок додатків (37 ілюстрацій і 12 таблиць). Список використаних джерел містить 224 найменування.

До наступного розділу: Основний зміст

0 комментариев

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *

Подписаться на комментарии