Концептуальні засади формування політичної культури громадянського суспільства в Україні
До попереднього розділу: Політична грамотність
Політична свідомість громадянина являє собою світоглядну основу поведінки суб’єкта політичного процесу, яка ґрунтується на політичній грамотності і визначає систему поглядів й морально-етичних норм щодо його участі у політичному процесі.
В демократичному громадянському суспільстві політична свідомість громадянина складається з ключових понять: лояльність, переконаність, активність.
Лояльність (від франц. loyal – чесний, вірний) громадянина – це, насамперед, повага до Конституції та законодавства країни, коректність, відмова від будь-яких протиправних чи осудних або недоброзичливих дій, висловлювань стосовно держави тощо.
Політична переконаність громадянина полягає в усвідомленні ним справедливості державної влади, її ефективності, суспільній корисності. Але, насамперед, це впевненість громадянина в тому, що його громадянські права ні в якому разі не будуть ушкоджені. На відміну від звичайної політичної лояльності, яка може ґрунтуватися на принципі “Моя держава не права, але це – моя держава”, політична переконаність ґрунтується на принципі “Моя держава права – адже вона справедлива”.
Ми знаємо приклади в законодавстві навіть тих країн, суспільно-політичний устрій яких розглядається як один із класичних зразків демократії, коли громадяни заохочуються до участі у політичному процесі через пряму дію норм виборчого законодавства. Участь у виборах розглядається як неодмінний громадський обов’язок, а неучасть – карається різного роду формальними стягненнями. На відміну від таких засобів, реальна політична активність громадян, яка ґрунтується на їх переконаності є, без сумніву, більшою запорукою ефективності політичного процесу.
З цією метою здійснюється вивчення апробованих і пошуку нових форм агітації і організації роботи з населенням і засобами масової інформації, ознайомлення з методами аналізу та прогнозування участі громадян у політичному процесі, усвідомлення обов’язковості додержання Конституції та законодавства. Тут важлива роль належить лекторіям, політико-правовим клубам і центрам, що можуть утворюватися політичними партіями та іншими об’єднаннями громадян. Демократична держава має сприяти подібній діяльності цих громадянських інституцій.
Не останню роль в процесі вироблення та реалізації державної політики, спрямованої на формування політичної лояльності громадян відіграє політичний моніторинг суспільної свідомості населення. В демократичному суспільстві влада, як ніхто інший, зацікавлена в тому, щоб знати політичні настрої своїх громадян, принаймні з метою вжиття заходів для формування власного позитивного політичного іміджу.
До наступного розділу: Політична поведінка
0 коментарів