Фактори які впливають на поширення корупції в Україні

Корупція в Україні: причини поширення та механізми протидії

До попереднього розділу: Організована злочинність

На процеси поширення корупції в Україні загалом також впливають:

Економічні фактори безпосередньо пов’язані з тривалою економічною кризою, яка призвела до значної деформації соціально-економічних відносин. Економічними факторами, які можуть виступати загальними причинами і умовами корупції та причинами й умовами корупційних діянь, перш за все, є:

- відсутність сприятливого режиму діяльності підприємств та підприємців, особливо щодо сплати податків;
- відсутність прозорості процесів роздержавлення власності, вирішення різних економічних та господарських питань.

Організаційно-управлінські фактори:

- відсутність чіткої регламентації діяльності державних службовців щодо процедури здійснення службових повноважень;
- наявність у службових осіб надто широких розпорядчо-дозвільних повноважень для прийняття рішень на свій розсуд;
- відсутність порядку спеціальної перевірки, тестування на відповідність професійним та моральним якостям;
- дублювання споріднених функцій органами державної влади, неузгодженість дій різних владних структур;
- низька виконавча дисципліна, відсутність належної відповідальності за доручену ділянку роботи та результати діяльності;
- низький престиж державної служби.

Правові фактори:

- недоліки нормативно-правової бази, зокрема, наявність прогалин і правових колізій;
- відсутність на нормативному рівні цілісної системи засобів запобіжного впливу на причини та умови, що сприяють корупції та корупційним діянням.

Ідеологічним фактором, який відіграє роль соціальної передумови корупції в нашій країні, є відсутність чітко визначеної і впровадженої в практику системи цінностей Української держави та національної ідеології державної служби.

Морально-психологічні фактори значного поширення корупції в Україні пов’язані з такими основними моментами, як:

- втрата моральних засад свого колишнього статусу і значення у функціонуванні суспільства та регулюванні суспільних відносин;
- соціально-економічна і політична нестабільність суспільства;
- послаблення імунітету суспільства до корупції та антикорупційної мотивації суспільства;
- корінні зміни світогляду, ідеологічних орієнтацій громадян;
- поширення корисливої спрямованості у діяльності працівників публічної (недержавної) сфери.

Ряд фахівців структурувати корупцію наступним чином:

• хабарництво у торгівлі, пов'язане з функціонуванням чорного ринку, протизаконними фінансовими та майновими операціями, ухиленням від сплати податків, фальсифікацією фінансових документів;

• патронатна система, що виникає, як правило, тоді, коли реалізація незаконних угод концентрується в руках обмеженої кількості осіб або організацій. Посадові особи, які контролюють патронатні системи, намагаються монополізувати владу аж до встановлення повного контролю за діяльністю легітимного уряду;

• непотизм (дружба або кумівство) призводить до виникнення несправедливих великих поступок при укладанні угод, призначення родичів на вузлові посади в системі управління, пільгової купівлі власності, доступу до твердих валют тощо;

• кризова корупція – робота великої кількості бізнесменів в умовах ризику, коли предметом купівлі-продажу стають рішення офіційних органів, які можуть призвести до великих політичних зрушень або змін у країні.

До наступного розділу: Суб’єкти протидії корупції в Україні

Примітки:

1. Дорошенко А., Овсій І. Спрут, що охоплює планету // Політика і час. – 1998. – №5. – С. 30-31.

0 комментариев

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *

Подписаться на комментарии