Організована злочинність

Корупція в Україні: причини поширення та механізми протидії

До попереднього розділу: Соціальна корупція

Корупція як соціальне явище пов'язана з багатьма соціальними процесами, у тому числі криміногенними. Насамперед, це стосується зв'язку корупції з організованою злочинністю. Багато вчених схильні розглядати корупцію й організовану злочинність або як одне ціле, або як структурний елемент один одного. Так, О.І.Гуров вважає корупцію однією з обов'язкових ознак організованої злочинності. Під корупцією він розуміє не просто давання чи одержання хабара за надання будь-якої послуги, а «... постійний зв'язок посадових осіб з організованими злочинними угрупуваннями». Такої ж позиції дотримується О.Г.Кальман, який вважає, що організована злочинність у сфері економіки фактично не може існувати без підтримки і тісної взаємодії із владними структурами. На його думку, в українських умовах це, значною мірою, обумовлено потребою легалізації значних сум грошей, здобутих організованими злочинними угрупованнями у процесі своєї злочинної діяльності. Подібну позицію займають також деякі західні фахівці. Визнаючи корупцію супутником організованої злочинності, вони розглядають її як засіб забезпечення кримінальним структурам «даху» за допомогою державних службовців, як форму взаємодії та зрощування політичної, економічної еліти зі злочинним світом. Відзначаючи небезпечність тенденції проникнення представників організованої злочинності в органи державної влади і особливо зростання представників влади з організованою злочинністю, дослідники констатують, що таким чином у нас розвивається процес - від грошей до влади і від влади до грошей, коли не лише злочинці можуть посідати державні посади, але й посадові особи держави можуть ставати злочинцями.

Якщо ж характеризувати проникнення представників організованих злочинних груп та злочинних організацій до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, то слід зазначити, що воно переслідує такі цілі:

• ухилення керівників та членів організованих злочинних угруповань від кримінальної відповідальності, у тому числі за допомогою депутатської недоторканності;

• нейтралізацію слідчих дій, оперативно-розшукових та інших заходів, що здійснюються правоохоронними органами щодо організованих злочинних угруповань чи окремих їх членів;

• забезпечення "даху" для подальшої злочинної діяльності;

• забезпечення можливостей для нарощування свого капіталу, отримання інших незаконних переваг тощо.

Про органічний зв'язок корупції та організованої злочинності свідчить також той факт, що найвпливовіші міжнародні організації, формулюючи рекомендації підвищення ефективності боротьби з організованою злочинністю, особливу увагу приділяють боротьбі з корупцією. Так, ООН одним із стратегічних напрямів попередження організованої злочинності вважає дослідження проблем боротьби з корупцією. У прийнятих у 1990 р. VIII Конгресом ООН "Керівних принципах для попередження організованої злочинності і боротьби з нею" зазначено, що "... необхідною умовою розробки програм з попередження злочинності є дослідження проблем корупції, її причин, характеру, наслідків, взаємозв'язку з організованою злочинністю і заходів для боротьби з нею".

У Рамковій Конвенції ООН проти організованої злочинності від 21 липня 1997 року безпосередньо при визначенні поняття організованої злочинності вказується на те, що корупція є одним із трьох основних засобів (два інші - насильство і залякування), які дають можливість ватажкам організованої злочинності отримувати прибуток, контролювати території, зовнішні та внутрішні ринки, продовжувати свою злочинну діяльність і проникати в легальну економіку.

Наявність корумпованих зв'язків для організованих злочинних формувань і зв'язок корумпованого чиновника з такими формуваннями - це оптимальна з точки зору досягнення злочинного результату і безпеки функціонування формула існування явищ, що розглядаються. Організована злочинність зацікавлена створити відповідні позиції у владних структурах для відстоювання своїх інтересів, забезпечення сприятливих умов для протиправної діяльності й уникнення відповідальності, а корупція, у свою чергу, зацікавлена в можливостях організованих злочинних угруповань (фінансових, організаційних тощо). Тому широке розповсюдження корупції неодмінно призводить до зростання організованої злочинності, а якісний і кількісний розвиток останньої неодмінно тягне за собою збільшення кількості корупційних проявів і підвищення їх суспільної небезпки. Можна сказати так: у своєму розвитку корупція й організована злочинність ідуть на зустріч одне одному і неодмінно зустрічаються на певному етапі свого розвитку, а зустрівшись, інтегрують свої зусилля, суттєво збільшуючи свій злочинний потенціал.

Дані, які наведені в літературі і характеризують процес зрощення організованих злочинних угруповань з представниками влади, не завжди відзначаються точними показниками. Так, за даними деяких дослідників (які базуються на оцінках Служби безпеки України) у 1997 році 32% членів вітчизняних злочинних угруповань становили представники вищих владних установ, а 33% - керівники державних структур. Достовірність таких даних викликає певний сумнів. Це стосується також інформації щодо процесу зрощення корумпованої частини державного апарату з організованими злочинними угрупованнями, що діють у сфері економіки. За даними Служби безпеки України, 60% мафіозних кланів мають корумповані зв'язки в різних структурах влади та управління. У корумпованих взаємовідносинах перебуває близько 40% керівників підприємств і майже 90% керівників комерційних структур. Такі дані, не дивлячись на наведені конкретні показники, не дають чіткої уяви про зазначений процес. Річ у тім, що не визначеним залишається таке поняття, як мафіозний «клан». Отже, не зрозуміло, про яку саме категорію злочинних угруповань йдеться.

Питання про співвідношення корупції і організованої злочинності є важливим не лише з теоретичної точки зору, воно також має прикладний характер. Адже дозволяє встановити сутність як корупції, так і організованої злочинності, а отже визначити стратегію і тактику протидії їм, позитивно вплинути на реалізацію практичними працівниками правоохоронних органів заходів для виявлення та документування конкретних проявів корупції та протиправної діяльності членів організованих злочинних угруповань

До наступного розділу: Фактори які впливають на поширення корупції в Україні

Примітки:

1. Гуров А.И. Профессиональная преступность: прошлое и современность. - М., 1990. - С. 205, 215.

2. Кальман О. Взаємозв'язок організованої злочинності та корупції у сфері економіки // Вісник Академії правових наук. - Х., 1997. - № 4. - С. 188 -190.

3. Бровкін В. Проблеми боротьби з організованою злочинністю в державах з перехідною економікою // Проблеми боротьби з організованою злочинністю в регіоні (по матеріалах Харківської та Полтавської областей). - Х., 1999. - С. 22 -23.

4. Биленчук П.Д., Еркенов С.Е., Кофанов А.В. Транснациональная преступность: состояние и трансформация. - К.: Атика, 1999. - С. 31.

5. Сборник стандартов и норм Организации Объединенных Наций в области предупреждения преступности и уголовного правосудия. - Нью-Йорк, 1992. - С. 62.

6. Міжнародні правові акти та законодавство окремих країн про корупцію // Упоряд. М.І. Камлик, Є.В. Невмержицький, Л.М. Доля та ін. / - за ред. Б.В. Романюка та М.І. Камлика. - К.: Школяр, 1999. - С. 70.

0 комментариев

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *

Подписаться на комментарии