Тіньова економіка

Корупція в Україні: причини поширення та механізми протидії

До попереднього розділу: Державно-управлінська (адміністративна) корупція

Тіньову економіку прийнято розглядати в якості підривного елементу, котрий живиться за рахунок економіки офіційної, відбираючи у неї продуктивні ресурси та створюючи конкуренцію офіційно діючим підприємствам. У зв'язку з цим більшість держав докладає багато зусиль задля того, аби знайти способи контролю над підпільною економічною діяльністю та винаходить щодо неї різноманітні засоби протидії. Однак, якщо визначати корупцію як «зловживання владою задля досягнення особистих цілей», то варто сказати, що завдяки їй і виникає тіньова економіка. Тому, будь-які спроби протидіяти останній, не вирішуючи при цьому проблеми корупції, будуть непродуктивними – так само – і навпаки.

Коли державні та політичні інституції виявляються нездатними адекватно підтримати ринкову діяльність в країні, підприємства змушені переводити свої капітали «в тінь».

Оскільки за самим своїм визначенням неофіційна економіка включає в себе всю незафіксовану урядом економічну діяльність, то вкрай важко чітко порахувати її обсяги у окремо взятій країні. Багато вчених вдавалися до спроби непрямим чином оцінити частку тіньової економіки від ВВП держави. Зокрема, дослідники Schneider та Enste основували свої підрахунки частки тіньового сектору на валютних потребах. За цими підрахунками підпільний сектор наприклад в Нігерії, Єгипті та Таїланді має обсяг приблизно трьох четвертих від розміру офіційно зареєстрованого ВВП. Було розроблено кілька інших способів обрахувати обсяги тіньової економіки. Наприклад, дослідники Kaufmann та Kaliberda робили такі підрахунки, порівнюючи загальну економічну діяльність із обсягами споживання електроенергії, і в результаті отримали такі цифри щодо частки тіньової економіки країн, які перебували у той час на перехідному етапі (станом на 1990 р.): Болгарія 22,8%, Чеська республіка та Словаччина - 6%, Угорщина - 27%, Польща - 15,7%, Румунія - 22,3%, республіки колишнього СРСР - 12%.

Ключовим є питання співвідношення тіньової економіки та корупції, а також того, чи неофіційна економіка замінює, чи доповнює офіційний сектор. Іншими словами, чи економічна діяльність в межах тіньової економіки витісняє, чи навпаки розвиває економічну діяльність в офіційному секторі, і що відбувається тоді, коли державні посадовці використовують офіційний сектор економіки в якості джерела для досягнення своїх приватних цілей. Як правило, ведення бізнесу в рамках офіційної економіки має деякі переваги, починаючи від можливості давати рекламу своїх товарів, проте передбачає й недоліки, зокрема фіксовані ціни на товари, котрі треба встановлювати відповідно до певних рамок. Підприємці різняться між собою у способах управління своїми фірмами, з часом, вони більше починають розуміти свої можливості. Зазвичай підприємці починають бізнес в неофіційному секторі для того, аби уникнути високих видатків на дозвіл ведення бізнесу, згодом, коли фірма стає достатньо великою, вона підключається до офіційної економіки для того, аби мати можливість рекламувати свої товари та запускати нові лінії виробництва.

Рівень тіньової економіки України в 2008 р. виріс на 2,3 процентного пункту і досяг 31,1% від ВВП. На думку Міністерства економіки України (далі – Мінекономіки) , різке збільшення тіньового сектору відбулося в другій половині року, оскільки в першому півріччі рівень тіні зменшився до 28%. В цілому рівень тіньової економіки знижувався, починаючи з 2004 р., коли він складав 30,7%, а її нинішній розмір став максимальним з 2001 р.

Найбільший рівень тінізації - до 38% - в 2008 р. Мінекономіки зафіксувало у монетарному секторі економіки. Таке зростання зазвичай пояснюють наслідками фінансової кризи, яка викликала відтік грошей з банківської системи. Збільшення частки тіньової економіки зафіксоване і за методиками співвідношення витрат населення до обсягу роздрібного товарообігу (до 38%) і підрахунку збитковості підприємств (29%).

Економічна криза призвела і до зміни галузей-лідерів тінізації. Якщо в 2007 р. найбільш тінізованим був сектор послуг, то в 2008 році - промисловість. Зниження тіньових операцій в секторі нерухомості (з 39,1% до 28,5%) Мінєкономіки пояснило зменшенням кількості операцій, а у фінансовому секторі (з 31,3% до 20,1%) - втратою банками довіри громадян.

Збільшення тіньових операцій відмічене у добувній (до 42%) і переробній (до 35,3%) промисловості. В умовах погіршення світової кон'юнктури підприємства почали створювати резерви для існування в 2009 році шляхом заховання частини прибутку. Найбільший рівень тінізації виявлений у виробництві коксу і продуктів нафтопереробки (45,1%), легкої (42,9%) і харчової (40,8%) промисловості. Трохи менше рівень тіньових операцій - в металургії (39,3%) і машинобудуванні (36,2%).

До наступного розділу: Соціальна корупція

Примітки:

1. За матеріалами - papers.ssrn.com/

2. Schneider, F. and D.H. Enste, 2000. Shadow Economies: Size, Causes, and Consequences. Journal of Economic Literature 38, 77-114.

3. Kaufmann, D. and A. Kaliberda, 1996. Integrating the Unofficial Economy into the Dynamics of Post-Socialist Economies: A Framework for Analysis and Evidence. in Economic Transition in Russia and the New States of Eurasia, edited by B. Kaminski, Armonk, NY, M.E, Sharpe. – 318 р.

4. Levenson, A. R. and Maloney, W. F., 1996. Modeling the Informal Sector: Theory and Empirical Evidence from Mexico. unpublished manuscript.

0 комментариев

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *

Подписаться на комментарии