А.С.Д. в Google News - натисніть Підписатися

СС «Галичина»: Громадянська війна 1941-1945

'ССМертві хапають живих. Історія – дуже могутня зброя і силу цієї зброї Україна випробовує на собі повною мірою. Україна безпорадна перед агресивними трактуваннями наший історії, які виходять з-за кордону. Нас постійно вимушують в чомусь виправдовуватися.
Українська влада не здатна запропонувати ефективну стратегію роботи з історичним матеріалом. На жаль, - це факт. Ніякого примирення ветеранів Червоної армії і УПА швидше за все ніколи не відбудеться. Але в цьому немає нічого страшного - нам важливіше правильне виховання молодих українців, звільнення їх свідомості від ворожих міфів.

По обидві сторони барикад

Як говорив Ленін, для того, щоб об'єднатися, потрібно спочатку розмежуватися. Для яскравішої ілюстрації можна узяти не просто проблему статусу ветеранів УПА, а ветеранів іншого формування – дивізії СС «Галичина».

Не можна ігнорувати такий факт – на стороні Німеччини билися майже 220 тисяч українців. Окрім СС «Галичина» це були різні підрозділи, так наприклад, у складі «помічників люфтваффе» ("СС-гельфер") тільки в липні 1944 року було 7700 українців. До кінця війни 272 німецьких батареї ППО мали персонал з числа українців. Навесні 1945-го чисельність українського допоміжного персоналу ВВС і ППО досягала 10 тисяч чоловік (зокрема 1200 дівчат). Багато хто з них «перекваліфіковувався» у фаустпатронщики - винищувачі танків; ці молоді українці брали участь у вуличних боях в Берліні, чинячи опір до останнього.

Українці служили і у складі інших частин Вермахту. Більше 700 солдатів служили в 5-ій танковій дивізії СС «Вікінг», 1000 солдатів - в танковій дивізії СС «Фрундберг». Так само, багато українських військовослужбовців воювали в 22-ій дивізії Кейтеля, 9-ій танковій дивізії СС "Хоєнштауфен", бригаді «Нора» і інших підрозділах.

У німецьких юнацьких формуваннях СС налічувалося більше 60 тисяч молодих людей, з яких 10 тисяч складали українці з Галіциі. Тобто, кожен шостий молодий член СС Німеччині був українцем. А була ще і УПА, яка займала своє особливе місце в світовій війні.

Така величезна кількість українців, що билися на стороні вермахту, не дозволяє класифікувати їх як окремих «зрадників і відщепенців». Фактично мова йде про громадянській війні між українцями. Свого роду розділення на «білих» і «червоних». Громадянська війна багатомільйонного народу в умовах відсутності власної держави.

У Європі тих років, розірваній тоталітарними ідеологіями, українці не могли уникнути загальної долі. Розкол був не так очевидний, через відсутність української держави, але він не став тому менш глибоким. Врешті-решт, коли супротивники визнання Голодомору геноцидом проти українського народу, стверджують, що виконавцями геноциду часто були самі ж українці (члени Компартії, як на місцях, так і в керівництві), то чи так вони далекі від істини?

Таке трактування історії може показатися різанням і навіть провокаційною. Проте, саме вона, здатна назвати речі своїми іменами і поставити крапку на багатьох спекуляціях недоброзичливців України. Ми повинні зробити події 2-ої світової війни внутрішньою справою самих українців.

Існують наївні надії, що все «розсмокчеться» якось само собою – помруть останні учасники тих подій, а їх діти і внуки заживуть дружно і щасливо єдиною українською сім'єю. Але можете не сумніватися – наші добрі сусіди і їх українські лакеї трапитися такому не дадуть. І наша поза страуса що засунув голову глибоко в пісок, тільки відкриває їм нові можливості.

Героям – слава!

У історичній літературі, описується такий випадок, - в 1943 році Муссоліні був повалений і арештований. Після його звільнення гітлерівцями, частина італійських частин підконтрольних його супротивникам вела бої проти німців. Почувши по радіо повідомлення про їх успіх, Муссоліні був надзвичайно обрадуваний. Один з його соратників в подиві поцікавився – чому так радіє дуче? Адже це успіх його ворогів?

- Вони італійці і воюють хоробро, ось що головне, - із задоволенням відповів Муссоліні.
Саме з такої позиції Україна сьогодні зобов'язана оцінювати вчинки своїх предків в умовах, коли у нас ще не було своєї держави, і українці були вимушені воювати під чужим прапором. У історії українських дивізій Вермахту є і мужні сторінки битви під Бродами, перемога над частинами 7-ої польської дивізії і перемога біля замку Гляйхенберг.

Серед асів люфтваффе були українці: Роберт Олейник, Київський, Сушко, Пьянчук. Два перших - майори, що командували авіаполками. У 1944 році Олейник був нагороджений Рицарським Хрестом і очолив одну з перших частин, оснащених реактивними літаками. Роберт Олейник зробив 680 бойових вильотів і збив 42 літаки. 22 червня 1941 року, о 3 годині 58 хвилин Олейник став одним з перших німецьких пілотів, що збили радянський літак. Ми не можемо прийняти це як причину для радості, виключно з однієї причини – цілком можливо, що пілотом збитого радянського літака також був українець.

Ми не маємо права відрікатися від своїх предків, які виконували свій обов'язок фронтовиків і їх героїзму. Сьогодні ми відмовляємося ділити наших предків на білих і чорних. Ми не відмовляємося ні від кого з них, визнаючи героїзм і тих і інших. Для нас важливо тільки те, що вони всі українці.

Щоб дати оцінку діям українських солдатів у складі німецької армії, краще всього використовувати джерела, які важко запідозрити в симпатіях до солдатів Третього Рейху. Багато фактів цього матеріалу процитірованни із статті ізраїльського журналіста Шимона Брімана «Золотий лев зі свастикою». Журналіст з Хайфи чітко визначає мету своєї роботи, розміщеної на «Порталі єврейських сайтів»: «Наскільки обгрунтовані звинувачення єврейських організацій і російської Держдуми в адресу ветеранів-галичан? Чи обагрені їх старечі руки кров'ю жертв Холокоста?»

У результаті, автор наводить результати офіційних судових розслідувань, починаючи з Нюрнберзького процесу: «Радянська сторона не привела в Нюрнберзі ніяких доказів участі «Галичини» в каральних операціях. Судові інстанції ФРН в 1959-му і Канади в 1986-му визнали солдатів дивізії фронтовиками, що не брали участь в стратах польського і єврейського населення. Канада тричі розглядала в суді історію «Галичини» - і всі процеси підтверджували, що ніяких військових злочинів за дивізією не числяться.

У ухвалі судді Жюля Дешене (Оттава, 30 грудня 1986 року, стор. 261 протоколу, параграфи 56-61) сказано: «Члени дивізії індивідуально перевірялися в цілях безпеки перед їх в'їздом до Канади. Звинувачення у військових злочинах ніколи не підтверджувалися - ні вперше в 1950 році, ні після нової перевірки в 1984-му, ні зараз».

У статті наводяться і інші факти, Наприклад, «в Словаччині дивізію добре зустріло місцеве населення, яке в основному погано відносилося до комуністів. Солдати навіть узяли під свій захист словацьких робочих, яких тероризували партизани». Але це вже окрема історія.

Пригадати всіх

Найсмішніше те, що спроби наших властей відхилитися від чіткої відповіді по хворих питаннях історії не дозволяють жодну із сторін конфлікту вважати і героями. Адже, якщо Україна незалежна держава, то фронтовики-червоноармійці, виходить, були душителями незалежної України? Сьогодні з політичних міркувань заявити таке не наважується ніхто. Але рано чи пізно почнеться те, що обчорнило і паплюження і їх подвигів і переконань.

Необхідно повторити, те, що було сказане на самому початку статті: для того, щоб об'єднатися, потрібно спочатку розмежуватися. Ми повинні називати речі своїми іменами. Громадянська війна – це і є громадянська війна, навіть якщо супротивники одягнені в іноземну форму. Не можна одночасно говорити про «примирення» і тут же заперечувати сам факт розколу. Історична каша в головах молоді дозволяє політичним спекулянтам зберігати розкол в суспільстві і свідомості громадян.

Такий підхід дозволяє сформувати україноцентрічноє бачення історії, в якому Україна буде центром відліку і оцінки всіх подій. Відповідно всі ці події трактуватимуться як внутрішня справа самих українців. А це важливо для позбавлення від комплексу національної неповноцінності і «комплексу жертви».

Роман Касатонов
(стаття друкується з літературними і стилістичними правками АСД)


Російськомовна версія статті: СС «Галичина»: Гражданская война 1941-1945

11 коментарів

Женька 22 сентября 2010 18:23
Бандера-ГЕРОЙ!Сталін-Пі*ар)Гітлер-Пі*дар
)
Нехай живуть спогади на вулицях древнього львова про Шухевича,бандеру,є.Коновальця!
Ось Герої України!
Colonel 3 марта 2011 15:55
ДА кучка п..в, озабоченых своими амбициями. А галичане - не украинцы!!!
Вуйко 19 марта 2011 16:57
ОУН, Бандера, Шухевич - это проблема для москальни и хохлов, а для украинцев - это состоявшийся исторический факт, достаточно отраженный в мировой исторической науке, которой не было, нету и не будет в России в обозримом будущем. Все историки России, невзирая на политические взгяды и мировоззрени, в вопросах по Украине сразу начинают лаять, подтверждая этим, что они не историки , а мелкие пропагандисты, не хуже и не лучше так любимого ими Геббельса.
дядына 4 августа 2011 22:02
В який час западенці стали українцями.Хвалені вояки Бандера,Шухевич і інші воякиОУН не родились на землях У К Р А Ї Н И і українске походження не мають.На початку ця організація мала за мету борьби с поляками.А вже потім коли були приеднані землі західної України то в них засвербідо не тільки в голові а і в жопі.На даний час всі вони мають подвійне громадянство,так як і їхній милий мер Києва з подвійнім громадянством укр-еврей Шварц ... евський.А громадянської війні не було .Не дурачте людям голову.То може ві покажете на що можете панове.Якщо ви за народ за його счастливу долю то докажіть чи може ваші схроні стали замками.
Валера 17 сентября 2011 12:15
Одно дело бороться за вiнльу Україну . И совершенно другое дело драться на стороне фашистов . Вот это факт не оспоримый . Сколько сожгли славян . Украинцы как и Россияне как и Белорусы И т.д.. Являются славянами . Отношение Фашистов к славянам мы знаем . Тут правда есть только в том , что забывать про этих тварей как Бендера , Шухевич и им подобные , конечно нельзя . в школах нужно учить детей правде , тому , что это предатели . Как не горек этот факт, но это история , правда и не забыватеё не переделывать нелзя . Для того , чтобы потом стараться опять всё переделать . Враньё и пораждает враньё . А фашистов во всём мире гонят , только в бывших совковых республиках им рады . Вот и получается , что лучше фашистов в жопу целовать чем со своими жить по людски , Противно как то на душе стало после прочитанного . Фу ! мерзость какая.....

Да !!! Гражданская война , это совершенно другое . То , что это была 2 мировая , знают все . Только некоторые стараются искаверкать этот факт .
Игорь 30 октября 2011 16:21
В веках будут прокляты коллаборацианисты украинского народа! Они несмываемый позор Галичины! Да будут прокляты эти нелюди и мясники!
666 16 ноября 2011 10:19
Статья - полный маразм, который поддерживает фашизм в лице УПА. Вы, наверно, изучали историю по источникам Западной Украины. Они себе историю приукрасили так, что стыдно в глаза людям смотреть. Такое впечатление, что в Западной Украине живут одни дебилы, зомби и нелюди.
И еще скажу, УПА - приносила только горе, так же как и ваш хваленый ущербный бандера
Український Росіянин 22 ноября 2011 23:21
Автор статті Роман Касатонов - росіянин мабуть за походженням - має рацію! Треба не сваритися, а миритися. Подивіться що в Росії: на стороні німців воювали мільйони росіян! І нічого! Пам'ятники всім будують, а нашим недоумкам тільки підкидають ідеї бредові, щоб лобами зіткнути! Коли розумнішими станемо?!
Дабы не сомневались, что я Украинский Русский, повторюсь по-русски.
Автор статьи Роман Касатонов - наверное русский по происхождению - прав на все 100! Не надо ссориться, надо мириться!Посмотрите что делается в России: на стороне немцев воевали миллионы русских! И ничего! Памятники всем возводят, а нашим (украинцам) недоумкам только идеи бредовые подбрасывают, чтобы лбами столкнуть! Когда умнее станем?!
Knyaz 29 ноября 2011 18:01
То что вбивали в головы наших людей во времена союза,сейчас отображается в коментариях на тему-Украина-Россия;запад-восток Украины;и т.д...Если посмотреть объективно на события тех времён,то это действительно была гражданская война всех против всех.Украинцы против поляков,русских,немцев.Поляки против украинцев,русских,немцев.Русские против всех выше перечисленных.К томуже украинцы воевали друг против друга,как и поляки и русские.Они сами в то время толком не могли понять и объяснить кто за что воюет.А мы хотим кого-то назначить хорошим,а кого-то плохим.
podoliaka 7 марта 2012 23:11
Що можуть сказати раби про людей вільних духом і тілом, тільки шавкати.
Без зубим рилом.
Квітка 30 июля 2012 17:48
Стаття лайно! Дуже хитро написана, не помітно виставляючи героїв-борців у брехливому світлі як злочинців, типу " їхні руки в українській крові... воювали віддано за фашистів" ї пеленою (всеодно пишайтесь ними, бо вони ваш нарід) закривають те лайно, щоб не можна було подумати, що стаття анти-українська. Та людина, в якої працюють мозги знає, що вони не воювали за фашистів а воювали за вільну Україну, нехай і на стороні німців боролись проти червоної чуми, в них не було вибору, потрібно було прийняти чиюсь сторону, тим патше, що німці обіцяли незалежність Україні. Та й співвітчизників вони не нищили(навідміну від москалів), особливо під час голодомору, який взагалі організований жидами( хоча б Кагановича згадайте) а тут, ще й як "доказ" виставили думки жида про причетність українців до голодомору!!!
Таке враження, що стаття написана жидо-москалем для зневірення українців у своїх предках.


А ви, москалі взагалі не тявкайте!
Про яку співпрацю галичан з німцями ви там говорите? То було лише з надії на отримання волі, але після проголошення у Львові назалежності, після того як українці побачили, що німці їх дурили, почали воювати і проти них. Такої героїчної бородьби ні одна історія не знає, вони мужно протистали проти червоних, фашистів, поляків.
А от уже інша історія з москалями:
1. В порівння з РОА неможливо співставити ніякої організації на Україні, що допомагали німцям і таких як РОА в рассіє матушке було багато...
2. НКВД і інші організації мерзотників самі навчали німців перед другою світовою концлагерям, мистецтву допитувати людей(в чому вони були дійсно профі), вести війну...
3.СССР і Німечина підписали пакт Молотова-Ріббентропа в якому разом поділили Європу.
4. Разом ввійшли в Білорусь де провели марш совєтських і нациських військ.
5. Разом напали на Польшу і Фінляндію.
6. Поділили між собою Польщу.
7. Розробили єдинну авіаційну дивізію і також разом розробляли зброю, більше того СССР забеспечило німців зброєю.
Таких прикладів можна навести дуже багато. Ну і хто з ким воював?
Крім того, війська савєтів згадують як найбільший жах не лише в інших країнах, а й на тереторії колишнього СССР, як найстрашніший голодний розбійник йшли вони по своїй землі спустошуючи все навколо, грабуючи, вбиваючи, знущаючись..
Та й сірої речовини у вас москалі-комуністи немає, варто порівняти повідомлення ураїномовних і російськомовних і різницю видно як між чорним і білим, ваш убогий рівень інтелекту нічого крім відрази не викликає.

Colonel,
А хто українці? Ти угро-фінсько-татарський послід?
Ваше имя: *
Ваш e-mail: *

Подписаться на комментарии