Християнська демократія на новому етапі


Християнська демократія. Історія та сучасність

До попереднього розділу:

Політика зазнає змін. Революційний 1989 рік став початком ери нових можливостей і нових проблем водночас. Якщо CDA прагне зробити власний внесок у розвиток політичного процесу, вона повинна брати до уваги швидкозмінні обставини. Якщо CDA прагне орієнтуватись на майбутнє, вона мусить дивитися значно далі, за обмежений виборчий горизонт, – за межі Європи та двадцятого століття. Християнська демократія вступає в нову фазу свого розвитку.

Протягом часу свого існування християнська демократія пройшла два важливі етапи, перший із яких був періодом звільнення соціальних верств дискримінованого суспільства; потреби віри і філософії життя для того, щоб мати легітимне місце в суспільстві і політиці; боротьби проти соціальних зловживань як наслідку “розгнузданого капіталізму”. Участь у парламентській демократії, створення потужних партійних структур, рівність фінансового забезпечення приватної та державної освіти, розширення виборчого права і введення соціального законодавства були предметом програми християнських демократів на першому етапі.

Відродження і відновлення стали гаслами другого періоду християнської демократії, що розпочався після Другої Світової війни. Це були роки переходу до суспільства, в якому промисловість значно більшою мірою ніж сільське господарство визначало економічний розвиток. Нідерланди розвинулися в державу суспільного добробуту, в якій передбачалося, що уряд гарантуватиме громадянам пристойне життя і процвітання від люльки до могили. На тлі змін у міжнародній ситуації Нідерланди стали ще більш інтегрованими в європейський контекст, одночасно відмовившись від своїх колишніх колоній. Опір проти загрози Радянського Союзу закликав до значних зусиль і тому Атлантичний альянс і європейське об’єднання стали правовим полем для програми мирних взаємовідносин, економічного процвітання і збереження демократії та прав людини.

За таких обставин християнська демократія завжди знаходила джерело свого натхнення в Євангелії. Знову і знову шукаючи своє політичне обличчя, вона зверталась до цього джерела. Як у минулому, так і сьогодні, іншої альтернативи немає.

Рік 1989-й став символом докорінних змін цього періоду. Він став роком руйнування влади, вплив якої до того моменту здавався непорушним, що було здійсненням мрій не лише Центральної та Східної Європи, але й багатьох країн третього світу. 1989-й став роком надії, звільнивши водночас інші сили, що “дрімали” протягом Холодної війни, але тепер нічим не стримувані, внесли сум’яття у розвиток нових демократичних країн: націоналізм, ксенофобія, зловживання владою. З’явились небачені досі можливості, а разом з ними й ризик. Вони й визначатимуть майбутнє Європи, світу до і світу за межею століття.

Таким чином християнська демократія вступає у свій третій історичний етап розвитку. Істотність її основних засад для цього періоду вимагає суттєвого переосмислення. Основні принципи християнсько-демократичного руху виводять своє коріння із тривалої традиції – католицьких і протестантських поглядів, таких як соціальний персоналізм і солідарність і політичних концепцій, таких як принцип субсидарності і доктрина суверенності.

В ідеалі християнська демократія прагне, щоб нею керувала не сила кількості, а авторитетне джерело натхнення – Євангеліє. Схожі погляди зараз формулюються у ключових концепціях CDA, таких як принципи справедливості, солідарності, служіння суспільству і відповідальності. CDA прагне звернути увагу людини на відповідальність за себе і за свого ближнього і саме з цих причин партія наголошує на вагомості соціальних об’єднань та інституцій, в яких існують можливості для формування відповідальності.

CDA – партія, що у своїй діяльності прагне керуватися Благою Вістю Бога до людськості. Свій ідеал вона бачить у суспільстві, в якому знаходить своє вираження справедливість, реалізація людиною своєї свободи і відповідальності та забезпечення добробуту кожного. Таким чином CDA визначає конкретні цілі політичної робочої програми, намагаючись охопити нею всі верстви суспільства, незалежно від походження, віросповідання або соціального стану.

1) Рух людей набуває більш глобального масштабу. Біженці і мігранти залишають свої країни в надії на краще життя, а культури зближуються одна з одною, іноді в мирному діалозі, іноді в жорсткій конфронтації. Частка людей старшого покоління в суспільстві збільшується значно швидше порівняно з часткою працюючого населення, наслідком чого є зростаюче навантаження на систему соціального захисту. Голландське суспільство стає різнобарвнішим за походженням, кольором шкіри і культурною основою своїх членів. Це – демографічний фактор.

2) Населення стає поінформованішим. Технологічні інновації змінюють шлях вироблення продукції і кінцевий результат, кількість доступної людям інформації збільшується, а знання посідають провідну позицію серед традиційних засобів виробництва: праці, капіталу і землі. Індустріальне суспільство змінюється на суспільство знань. Доступ до технологій впливає на владу і значною мірою регулює її. Це – технологічний фактор.

3) Люди мислять по-різному і по-різному сприймають концепції цінностей і життєвих норм. Притаманний Нідерландам ліберальний підхід до такого типу питань відкрив шлях до обширної свободи експерименту, об’єктом якого стали різноманітні норми та цінності. Секуляризація суспільства і високий життєвий рівень прискорили цей процес у негативному сенсі цього слова. Потік емігрантів спричиняє появу нових релігійних течій і для того, щоб полегшити функціонування демократії і правопорядку, необхідним є відчуття солідарності між державою та суспільством. На жаль, дане відчуття стає все слабшим. Це – фактор ціннісних орієнтацій.

4) Люди дедалі більше відчувають вплив Європи. Кордони в межах Європейського Союзу зникають. Як наслідок, економічне, культурне і політичне життя Нідерландів змінюється. Рішення, прийняті в Брюсселі, визначають політику Гааги в усе більшій кількості суспільних сфер. Це – фактор європеїзації.

5) Люди стають більш космополітичними. Події за межами Європи впливають на їхнє повсякденне життя. Значно покращені можливості для спілкування, міграції та інтернаціоналізації економіки відіграють свою роль. Держави стають більш взаємозалежними не лише в Європі, але й в усьому світі. Це – фактор інтернаціоналізації.

Отже, демократичні перетворення, технологічні інновації, плюралізм норм і цінностей, європеїзація та інтернаціоналізація визначають поле діяльності, в якому CDA здійснюватиме свою політику протягом подальших років. За умов трансформації політичного середовища перед CDA постає необхідність реформування свого політичного кредо.

Базовими для реалізації будь-яких своїх планів, CDA бачить такі ключові принципи: справедливість, солідарність, служіння суспільству та відповідальність. Використовуючи їх як основу, CDA тим самим формулює послання до суспільства, що, відповідаючи сучасному стану речей, є орієнтова-ним на майбутнє. Християнська демократія зробила внесок у розвиток європей-ського політичного процесу на попередніх етапах свого розвитку і на сьогодні перед християнськими демократами постає завдання продовжити побудову суспільства, використовуючи при цьому спадок попередніх років. Мета Програми CDA – визначити нове політичне кредо партії та окреслити шлях подальшої історії християнської демократії.

До наступного розділу: Основи та базові принципи

0 комментариев

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *

Подписаться на комментарии