Архів 2008 р.
Інтерв'ю з Володимиром Стретовичем:
– Володимире Миколайовичу, наприкінці кожного року підбиваються підсумки роботи. Яким він був для християнських демократів? І які пріоритети для себе має визначити ХДС у новому році?
– Для нашої партії рік, що минув, був роком налагодження як у центральному офісі, так і в окремих організаціях. Не можу, на жаль, визнати, що всі партійні організації ХДС у регіонах усвідомили актуальність нашої ідеології і потребу громадян у ній сьогодні, але це питання часу, і я думаю, що наступний рік залучить до активності більше коло наших прихильників і партійців. Ми зуміли організувати роботу центрального апарату і виконавчого комітету, роботу пресової служби, відділу міжнародних зв'язків і маємо визнати, що наша зовнішньополітична діяльність перебуває на рівні, на який би хотілося підняти нашу внутрішньополітичну діяльність. При цьому варто подякувати заступникові Голови партії з міжнародних питань Юрію Решетнікову. Наступного року ми хочемо поширити наш ідеологічний вплив на суспільство і з цією метою видавати цілі серії брошур, невеличких книжечок, для того, щоб якомога більше число наших співвітчизників змогло дізнатися, на яких світоглядних принципах будується політична організація ХДС, а знайшовши необхідне для себе – долучалися до нашого політичного руху. Ми маємо активізувати діяльність нашої молодіжної організації, звернути увагу на молодіжну політику, тому що останнім часом ця ділянка була нами занедбана. Ми обов'язково прийдемо до створення жіночої організації нашої партії, бо в час кризи і не тільки, питання задоволення жіночих устремлінь є досить актуальним і складним. На превеликий жаль, Україна не звертає належної уваги на проблеми жіноцтва, материнства, охорони дитинства і всього того, що пов'язано із сімейними цінностями. Прийдешній рік ми оголошуємо роком пріоритетів сімейних цінностей, захисту сімейних традицій і розвитку сімейного укладу як елементу побудови будь-якого суспільства, зокрема нашого, українського. Цих завдань вистачить, на моє переконання, для того, щоб ми знайшли свою ідентифікацію в численному морі українських партій, і коли настане час виборів – наш громадянин міг безпомилково знайти у бюлетені партію з назвою «Християнсько-Демократичний Союз».
– 2008 рік став справжнім проривом на міжнародній арені. Свідченням тому є створення Східноєвропейського Бюро у Києві. Які перспективи у цієї організації? І що, ви вважаєте, є головним напрямом її діяльності?
– 2008 рік став свідченням того, які перспективи слід вважати головним напрямом діяльності цієї організації. Сама організація створювалася за нашою ініціативою, ініціативою Християнсько-Демократичного Союзу, як форум, як база для обміну досвідом між країнами, що вже увійшли до ЄС: це Литва, Латвія, Естонія, тими країнами, в яких двері залишаються відкритими, я маю на увазі Молдову та Україну, країнами, які стукають у двері – Вірменія, Грузія, а також країнами, що належать до Балто-Чорноморського регіону – Білорусія, і знов-таки Україна і Молдова. Тому ми очікуємо від цієї конференції, роботу якої фактично нам належить вивести на гідний рівень, якомога частіший обмін досвідом у рамках недалеких територій, для того щоб запозичувати один в одного те цінне, що ми практикуємо у своїх політичних організаціях, і готувати себе до глобалізації не тільки економічних, а й політичних стосунків, що неминуче приведе до побудови «нової Європи». Погодьтеся, що рівень розвитку демократичних традицій, рівень успішності економік, побудови громадянського суспільства у країнах Прибалтики, в Україні, Молдові, Грузії, Вірменії дуже відрізняється. Тому наше завдання полягатиме в тому, щоб поставити на службу наших суспільств християнські цінності і за допомогою організації показати, що недарма ця ідеологія є панівною сьогодні в Європі. При цьому ми розраховуємо, що наша діяльність в інших країнах, зокрема Білорусії та Молдові, допоможе нашим братам по світогляду залучати якомога більше прихильників. Ми сподіваємося, що наша орієнтація серед діаспори у країнах, де діють християнсько-демократичні партії, так само як і діяльність діаспор в країнах, з якими ми співпрацюємо, таких як Грузія, Вірменія чи Білорусія, допоможе зібрати підтримку серед цих національних меншин. Тому нам належить налагодити і підготувати установчі документи, успішно провести першу конференцію, яка, за алфавітом, відбудеться у Вірменії, і там означити, що така нова європейська структура, як Східноєвропейське бюро, постала і може успішно працювати.
– У чому причини політичної кризи в Україні?
– Політична криза в Україні полягає в недорозвиненості політичних еліт і в непідготовленості тих, хто прийшов керувати країною, до викликів, які перед ними постали в другій половині 2008 року. Я не буду довго говорити на цю тему. На моє переконання, ця криза, яка наклалася на фінансову, на економічну, неминуче приведе до зміни політичної еліти, і чим швидше це станеться, тим краще буде для українського суспільства і кожного українця зокрема.
– Чи є, на ваш погляд, шанс, що все ж таки здоровим силам в українському парламенті вдасться стабілізувати ситуацію у Верховній Раді і всій країні?
– Чи є здорові сили у Верховній Раді, питання досить складне, тому що події останнього року показали, як складно шукати компроміс, а якщо він знаходиться, то є дуже нетривалим, оскільки українських політиків роздирає величезне бажання урвати щось із суспільного пирога. Особливо це політики, які ще не встигли нічого створити, а мають за плечима лише прізвище відомого тата чи мами, намагаються продиктувати свої вимоги іншим політикам, для яких ціннішим є інтерес держави, інтерес українця, а не приватний інтерес. Це протиріччя, яке сьогодні ми маємо в парламенті, не дає мені можливості впевнено говорити про стабілізацію ситуації, хоча я за своєю природою нев’янучий оптиміст. Я переконаний, що загрози і виклики, які сьогодні стоять перед Україною, неминуче приведуть нас до об’єднання, щоб спільними зусиллями подолати ту нелегку та непросту ситуацію, яка сьогодні склалася в нашій державі.
– Давати прогнози – справа невдячна, особливо сьогодні. Однак спробуйте спрогнозувати: що чекає Україну у новому 2009 році? Особливо, з урахуванням економічної кризи.
– Не хочу бути песимістом, але вимушений говорити про песимістичні прогнози, оскільки суспільство, яке побудоване на культі грошей, на культі "Його Величності" долара на шкоду вічним цінностям доброти, приязності, духовності – є кризовим і вразливим. Відтак, під час кризи воно підпадає під небезпеку, оскільки після колективістської ідеології, що існувала до 1991 року, нинішні підходи прищепили нам принципи індивідуалізму та егоїзму. Це фактично розриває будь-які бажання до співучасті, допомоги і розділення проблем, що стоять перед людиною. І в цьому я бачу основну загрозу для України, оскільки людина людині вже не друг, товариш і брат, а складається таке враження, що це просто хижак, який стоїть перед тобою і чекає, чим би поживитися, а коли ти ослабнеш – з’їсти тебе до останку. Мій прогноз буде таким, що ми не просто будемо проходити через економічну кризу, ми в суспільство вприснемо велику дозу отрути, злоби, своєрідної жовчі, і це фактично має сколихнути як політикум, так і суспільство для рішучого оновлення всього надбаного донині. У цій ситуації велике значення має те, яку позицію займуть ті, хто має владу, капітал, певні статки, належить до середнього класу, як вони зуміють себе повести, щоб не протиставити себе бідним, позбавленим робочого місця і засобів існування. Якщо принципи солідаризму і християнського гуманізму візьмуть гору і ми зрозуміємо, що треба один одному допомагати з останніх сил, то порівняно безболісно вийдемо з цієї кризи. Якщо ж цей конфлікт загостриться і процеси поділу на багатих і бідних, тих, хто підпадає під статтю закону, і тих, кого не можна притягти до відповідальності, тих, хто при владі, і тих, хто її не має, і надалі поглиблюватимуться, то Україна може прийти до громадянського конфлікту, чого дуже не хотілося б. Тому закликаю всіх до братерського порозуміння. І пам’ятайте класичне біблійне: «Все має свій початок і кінець». Криза неминуче закінчиться, і ми будемо жити вже в іншій країні.
– Що би Вам хотілося побажати українцям у новому році?
– Не втрачати оптимізму, бути приязними, доброзичливими до всіх, кого зустрічаєте на вулиці, в домі, в сім’ї, на роботі. Треба пам’ятати, що своїм буттям ми закладаємо фундамент майбутнім поколінням, ми маємо намагатися жити краще і краще з кожним днем. Бажаю не втрачати почуття гумору, притаманного українцям, вірити в те, що колись настане світле майбутнє і Україна постане. Цей час неодмінно прийде.
Архів 2008 року
Газета "Християнський Демократ"
Російськомовна версія статті: "Кризис закончится, и мы будем жить уже в другой стране"
0 коментарів